Здається тільки но пролунав останній дзвоник минулого навчального року і дітлахи щасливі розлетілися на такі безкінечні літні канікули.

Але... ось кудись поділися три літніх місяці, і всі ми знову зібралися до школи на свято першого дзвоника і початок нового навчального року. І навіть похмура дощова погода і сльота не завадили і вчителям, і учням, і їх батькам відзначити День Знань. І нехай усі святкові заходи проводилися не на свіжому повітрі, а в актовому залі школи (для 1 і 11-х класів), і у своїх класних кімнатах для всіх інших учнів, але святкового настрою і піднесення це не зіпсувало.

У всіх нас із цим святковим днем пов’язано багато сподівань: у першачків - що в школі їм буде, як мінімум, не гірше ніж у дитсадку або вдома; у старших школярів - на отримання нових знань та спілкування зі старими і новими друзями; у батьків - що їх діти стануть ще розумнішими, відповідальнішими, чеснішими і будуть в школі як за стінами рідного будинку; у педагогів - на гарних і зацікавлених учнів, повагу та дружні відносини з боку колег та батьків, шанобливе ставлення з боку влади і достойне оцінювання їх нелегкої і потрібної праці.

Тож в добру путь нам всім на облавку корабля, який називається ШКОЛА, і який вже гордо надимає вітрила, відпливаючи у майже річну подорож морем знань. Кажуть, що коли йде дощ при вирушанні у дальню путь - це на добре і на щастя. Дай Бог, щоб так воно і сталося. Всім нам гарного навчального року, успіхів і нових досягнень, а розчарування і негаразди нехай залишаються в порту минулого року. Щасти всім нам!

P.S. Дякуємо всім, хто розділив це свято з нами, і хто сприяв тому, щоб воно справді стало яскравим і душевним.